Розкрито особливості ресурсного й експортного потенціалу, виявлено потенційні можливості України на світовому ринку. Обгрунтовано необхідність аграрної реформи з урахуванням досвіду країн ЄС. Теоретичний аналіз аграрної політики ЄС, доповнений оцінкою її ймовірності щодо України. Наголошено на поступовості та вибірковості впровадження методів єдиної аграрної політики в Україні на перспективу.

Розглянуто історичні засади становлення та розвитку Спільної аграрної політики Європейського Союзу (САП ЄС), узагальнено досвід адаптації аграрного сектору країн Центральної та Східної Європи до інтеграції в єдиний європейський агропродовольчий простір. Проведено критичний аналіз економічних і соціальних процесів в аграрній сфері України протягом періоду ринкових трансформацій. Наведено методику оцінки можливостей імплементації вимог і стандартів САП ЄС у вітчизняну практичну діяльність.

Рассмотрены исторические основы становления и развития Общей аграрной политики Европейского Союза (ОАП ЕС), обобщен опыт адаптации аграрного сектора стран Центральной и Восточной Европы к единому европейскому агропродовольственному рынку. Проведен критический анализ экономических и социальных процессов в аграрной сфере Украины в период рыночных трансформаций. Предложена методика оценки возможностей имплементации требований и стандартов ОАП ЕС в отечественную практическую деятельность.

Висвітлено науково-методологічні та практичні засади європейської інтеграції в аграрному секторі економіки на засадах існуючих теорій і підходів, що склалися у світовій економічній науці. Узагальнено досвід країн ЄС, які активно застосовують переваги регіональної інтеграції під час формування основних принципів аграрної політики, яка є спільною для всіх країн-членів об'єднання. Зроблено аналітичну оцінку наслідків інтеграції для країн Центральної та Східної Європи у європейські структури в контексті здійснення ринкових аграрних трансформацій. Визначено шляхи адаптації вітчизняного аграрного сектора економіки до вимог європейського ринку.

Освещены научно-методологические и практические основы европейской интеграции в аграрном секторе экономики на основе существующих теорий и подходов, сложившихся в мировой экономической науке. Обобщен опыт стран ЕС, активно использующих преимущества региональной интеграции при формировании основных принципов аграрной политики, являющейся общей для всех стран-членов объединения. Сделана аналитическая оценка последствий интеграции стран Центральной и Восточной Европы в европейские структуры в контексте осуществления рыночных аграрных трансформаций. Определены пути адаптации отечественного аграрного сектора экономики к требованиям европейского рынка.

Досліджено науково-методологічні та практичні засади формування європейського інтеграційного процесу на базі найбільш поширених теорій і підходів, які використовуються у сфері світової економіки. Визначено зміст, мету та передумови європейської інтеграції в аграрному секторі вітчизняної економіки. Виявлено ознаки, під впливом яких відбувається реалізація переваг європейської інтеграції в аграрному секторі економіки. Розроблено систему базових принципів європейської інтеграції з урахуванням аграрної складової та доведено їх значущість як джерел розвитку інтеграційних процесів та здійснення аграрних реформ з урахуванням вимог Спільної аграрної політики ЄС. Виявлено позитивні та негативні фактори адаптації вітчизняного аграрного сектора економіки до одновекторної європейської моделі розвитку. Доведено необхідність подальшого освоєння ринку агропродовольчої продукції країн ЄС як найбільш перспективного у порівнянні зі світовим ринком. Обгрунтовано соціально-економічні й екологічні пріоритети розвитку аграрного сектора економіки України відповідно до орієнтирів і перспектив європейської інтеграції.

Проаналізовано теоретико-методологічні засади, історичні передумови, сутнісні характеристики, інституціональні та демографічні проблеми становлення сільського розвитку (СР) в Україні, визначено шляхи формування його вітчизняної політики. Запропоновано методику бальної оцінки людського капіталу села та методичні підходи до його активізації. Розкрито основні напрями зміцнення економічного потенціалу СР. Досліджено диференціацію умов СР на рівні адміністративних районів, здійснено типологізацію сільських територій цього рівня за рядом ознак. Розкрито можливості використання досвіду політики СР ЄС в Україні.

Проанализированы теоретико-методологические основы, исторические предпосылки, сущностные характеристики, институциональные и демографические проблемы становления сельского развития (СР) в Украине, определены пути формирования его отечественной политики. Предложена методика бальной оценки человеческого капитала села и методические подходы к его активизации. Раскрыты основные направления укрепления экономического потенциала СР. Исследована дифференциация условий СР на уровне административных районов, осуществлена типологизация сельских территорий этого уровня по ряду признаков. Раскрыты возможности применения опыта политики СР ЕС в Украине.

На підставі дослідження часових рядів валового збору та урожайності пшениці здійснено аналіз ризиків. Розраховано величину втрат аграрного сектору внаслідок квотування експорту пшениці. Запропоновано розраховувати обсяги експорту на підставі принципу паритету можливих втрат (ризиків) виробників та держави. Доведено, що при цьому ризики продовольчої безпеки залишаються у допустимих межах.

Розглянуто особливості регулювання розвитку кооперації в аграрному секторі економіки. Проаналізовано проблеми розвитку кооперативного руху на селі. Висвітлено організаційно-правові аспекти розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Охарактеризовано тенденції розвитку кооперації за умов економічної трансформації. Розкрито перспективи створення інноваційних провайдингових структур на кооперативних засадах. Увагу приділено питанням розвитку кооперативного руху на радіаційно забруднених територіях. Розкрито значення зарубіжного досвіду розвитку сільськогосподарської кооперації для удосконалення агробізнесу в Україні.

Висвітлено напрацювання авторів у галузі синергетики як методологічної основи корегування розвитку соціально-економічних систем, дослідження ефектів синергії на мікро- та макрорівнях. Розглянуто методологічні засади та практичні інструментарії синергетичної оцінки економічного потенціалу підприємства. Розкрито методологію ефективності інтеграційних процесів у світовій економіці. Викладено синергетико-праксеологічні основи дослідження економічних і соціальних явищ. Наведено методику соціологічних досліджень (опитувань) в економіці. Увагу приділено синергійній технології реклами. Розроблено методологію управління еколого-економічною ефективністю підприємства.

Описано етапи аграрних трансформацій і становлення у вітчизняному аграрному секторі дуальної структури виробництва, представленої корпоративним та індивідуальним секторами. Подано складові дуальної організаційної структури сучасного сільського господарства. Приділено увагу теоретичним і практичним питанням формування та функціонування сільських громад та їх сталого розвитку із залученням місцевих активів. Уперше розроблено методологічні підходи до управління локальним розвитком із залученням капіталу сільських громад. Висвітлено проблеми гендерного паритету у сільському розвитку.

Проаналізовано зміни в політиці сільського розвитку Європейського Союзу (ЄС) після перегляду ролі та значення галузі сільського господарства в аграрній і регіональній реформах співтовариства. Розкрито пріоритети та організаційно-фінансові інструменти забезпечення сільського розвитку. Здійснено критичну оцінку та визначено перспективи національної політики сільського розвитку з урахуванням досвіду ЄС.

Розкрито ключові аспекти менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Особливу увагу приділено функціям і методам управління зовнішньоекономічними операціями, механізмам прийняття рішень щодо поведінки підприємства на зовнішньому ринку, участі в міжнародних інвестиційних проектах, а також специфіці управлінських технологій міжнародних корпорацій. Висвітлено етапи розробки стратегії поведінки підприємства на зовнішньому ринку. Наведено види організаційних структур управління ЗЕД на малих і середніх підприємствах. Розкрито особливості управління діяльністю транснаціональних корпорацій. Висвітлено особливості побудови організаційних структур управління зовнішньоекономічними операціями великих компаній.

Увагу приділено проблемам публічного управління у сфері національної безпеки України, реформування системи органів виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності, лідерства та професіоналізму в публічній службі, а також публічних комунікацій і психології управління. Досліджено механізм забезпечення гендерного паритету в органах державної влади. Проаналізовано зарубіжний досвід децентралізації публічного управління, визначено основні напрями та пріоритети здійснення відповідних реформ для децентралізації влади в Україні. Обгрунтовано систему алокаційного механізму управління екологічної безпеки як складової державного регулювання природокористування. Досліджено структуру та функції органів державного управління у сфері інтелектуальної власності Німеччини в контексті можливості імплементації дієвих практик в українських реаліях. Проведено діагностику умов і можливостей розвитку інвестиційного забезпечення інноваційних проектів машинобудівних підприємств ракетно-космічної галузі в середньо- та довгостроковій перспективі за методологією передбачення - сценарного планування методом "конуса правдоподібності". Визначено роль особистих селянських господарств у виробництві агропродукції в Житомирській області в умовах децентралізації. Наведено пропозиції для усунення проблем і прискорення переходу до сервісноорієнтованої держави на локальному та загальнонаціональному рівнях.

Досліджено й обгрунтовано основні тенденції розвитку бізнесу на сільських територіях в умовах євроінтеграційних перспектив України; визначено умови, напрями та інструменти створення бізнесу в сільській місцевості. Охарактеризовано сучасні проблеми сільських територій України. Обгрунтовано, що підвищення ефективності функціонування аграрного сектора є однією з визначальних умов зміцнення економічного потенціалу територіальних громад. Проаналізовано основні позитивні тенденції експорту аграрної продукції України та їх вплив на розвиток бізнесу на сільських територіях. Виокремлено пріоритетні заходи інноваційного розвитку агропродовольчої сфери. Акцентовано увагу на розробці альтернативних схем організації сільського розвитку, що забезпечує диверсифікацію зайнятості та джерел доходів населення. Наведено види несільськогосподарської зайнятості на сільських територіях. Визначено умови, перспективні напрями й інструменти створення та розвитку бізнесу в сільській місцевості з урахуванням європейського досвіду. Обгрунтовано необхідність стимулювання місцевих ініціатив для розкриття потенціалу аграрного виробництва та бізнесу з метою повного використання сприятливих для України умов світового ринку сільськогосподарської продукції. Аргументовано, що позитивних змін у розвитку сільських територій України можна досягти шляхом інвестування в інновації, у підтримку бізнесу, у людський капітал. На прикладі діяльності об'єднаних територіальних громад (ОТГ) Житомирської області наведено систему заходів щодо розвитку бізнесу на сільських територіях.

Мета дослідження - обгрунтування соціально-економічної, екологічної, історично-культурної ролі та внеску зеленого туризму в реалізації Цілей сталого розвитку на засадах інноваційних тенденцій та потенційних можливостей туристичного бізнесу в умовах кризових викликів, зумовлених сучасним станом світової економіки внаслідок пандемії. Завдання дослідження спрямовувалися на розкриття теоретично-методологічних ы прикладних підходів до розвитку сегмента ринку туристичних послуг - зеленого туризму. Поглиблено зміст дефініції "зелений туризм" в органічному зв'язку з Цілями сталого розвитку. Проаналізовано мотивуючі чинники розвитку зеленого туризму виходячи з моделі багатофункціональності сільського господарства та його значення в політиці сільського розвитку. Обгрунтовано характер змін у сегменті ринку зеленого туризму з урахуванням особливостей сучасної ситуації у світі - пандемією, яка, з одного боку, стримує інтенсивність туристичних переміщень у світовому масштабі, з іншого, стимулює локальний туризм, який має переважно зелену орієнтацію на збереження навколишнього середовища, природних ресурсів і життєзабезпечення переважно сільських територій. Проведені дослідження свідчать про те, що зелений туризм може стати рушійною силою економічного зростання сільських територій, мотиватором зайнятості, чинником збереження сільської культури та традицій певної місцевості. Водночас результати досліджень доводять наявність зв'язку між зеленим туризмом і забезпеченням національної безпеки (економічної, екологічної, соціально-культурної, інтелектуальної, енергетичної) через його найхарактерніші пріоритети розвитку. Визначено перспективи розвитку зеленого туризму на основі досвіду країн світу, які найбільше постраждали під час пандемії. Додатковим стимулом для збереження потенціалу зеленого туризму виступають нова система партнерства між державою, бізнесом і громадянським суспільством. Розроблено стратегічні орієнтири розвитку зеленого туризму на інституційних пріоритетах в умовах сучасних викликів економічної кризи.

Представлено монографію, яку присвячено перспективам переходу економіки України на шлях сталого розвитку (далі - СР). Розглянуто теоретико-методологічні засади СР, актуальні проблеми галузевої економіки в контексті СР, світовий досвід та можливості його імплементації за умов вітчизняної економіки. Акцентовано увагу, що зміст монографії сприяє формуванню підприємницьких бізнес-ініціатив, розвитку інтелектуального потенціалу, подальшому пошуку збалансованості та пропорційності соціо-еколого-економічної системи.